Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України на водному транспорті повідомляє, що ситуація по занесенню моряками на теріторію України небезпечного інфекційного захворювання – малярія, кожного року ускладнюється, і все більш захворювання проходять з важкими пербігами та з летальними наслідками (2014 році -1 летальний випадок, у 2013 році – 3 летальних випадка).
За поточний період 2015 р. серед моряків, які прибули з рейсу зареєстровано 2 випадка захворювання на малярію.
Лікування хворих проходило на території країн Кот-д’Ивуа́р (Абіджан) та Бельгія (Антверпен).
Випадок перший: в лікувальну мережу м. Іллічівськ звернувся для обстеження моряк (громадянин України) К. на тропічне інфекційне захворювання «Малярія».
При епідеміологічному розслідуванні, фахівцями Державної санітарно-епідеміологічної служби України на водному транспорті, встановлено: моряк К. знаходився у період з 20.01.15 р. по 23.07.15р. в рейсі на т/х «G». Під час виконання міжнародного рейсу судно відвідало епідемічно неблагополучні країни з особливо небезпечних захворювань – Індія, Мозамбік, Кот-д’Ивуа́р. В порту Абіджан (Кот-д’Ивуа́р) судно знаходилось 45 діб. Під час знаходження в порту моряк К. неодноразово відчував укуси комарів. Хіміопрофілактика, зі слів моряка, проводилась препаратом хлороквін. В той же час – в порту Абиджан (Кот-д’Ивуа́р) зареєстрована лікарська стійкість малярії к хлорохину і, як наслідок - виникнення захворювання у моряка. При звільненні в город та під час рейсу хворий, не використовував репелентів, які захищають шкірні покрови від укусів комарів.
Симптоми захворювання у моряка К. почали проявлятися 12.07.15р. у вигляді нудоти, послабленості, хвилеподібної лихоманки від 37 до 39ºС. 14.07.15р. моряк К. відчув погіршення стану здоров'я та звернувся до лікувальгої мережі в країні Кот-д’Ивуа́р. Після проведеного обстеження встановлений діагноз «Тропічна малярія». Проходив специфічне лікування з 14.07.15р. по 20.07.15р. Після проведеного лікування моряк К. прибув до України.
У лікувальному закладі за місцем проживання, була взята кров на малярію («тонкий» мазок і «товста» крапля), при перегляді препаратів малярійні плазмодії не виявлені, моряк здоровий.
Випадок другий:до Одеської інфекційної лікарні госпіталізований хворий на малярію матрос С., 1991 р.н., який напередодні передчасно повернувся з міжнародного рейсу.
На протязі рейсу з травня по липень 2015 року судно з українським екіпажем на борту, здійснювало рейси на лінії Сенегал-Кот-д`Ивуар-Камерун-Великобританія-Бельгія. Зі слов хворого, на судні були медикаменти для проведення профілактики малярії, назву яких він не пам`ятає, але прийом таблеток був неконтрольований з боку адміністрації судна (відповідального за здійснення медичної допомоги) – таблетки знаходились у вільному доступі – в приміщенні для прийому їжи. Моряки самостійно приймали таблетки. Засоби по запобіганню укусів комарів – репеленти, на судні були відсутні.
Перші ознаки хвороби (температура до 410С, лихоманка) з`явилась у хворого через 2 тижні після виходу судна з африканських портів. Хворий був знятий з судна та госпіталізований в медичний заклад порту Антверпен, де був підтверджений діагноз тропічної малярії. Особливостю данного випадку є те, що при госпіталізаціі у Бельгії, у нього був виявлен тільки один вид малярії Plasmodium falciparum.
Після лікування повернувся до місця проживання в Україну. Через 10 діб після повернення з рейсу, у хворого знов різко піднялася температура та він звернувся за медичною допомогою. За результатами лаборного контролю крові був встановлений діагноз – малярія, в прераратах хворого знайденні паразити Plasmodium ovale. Хворий продовжує лікування в спеціалізованому медичному стаціонарі. Висновок хворий під час рейсу захворів «мікст» малярією.
Висновки, які стали причиною захворювання моряків:
- використовувались препарати к яким зареєстрована лікарська стійкість в портах в яких моряки працювали;
- відповідальні за медичну допомогу на судні не виконували своїх обов'язків за контролем прийому препаратів членами екіпажу, були порушені схеми застосування препаратів, прийом таблеток був неконтрольований з боку адміністрації судна;
- репеленти, на судні були відсутні (двоє не використовували);
- при звільненні в город та під час рейсу не використовували репеленти, які захищають від укусів комарів;
- моряки нехтували та недооцінювали можливість захворіти на малярію.
Звертаємо Вашу увагу що ці причини є постійними і в інших випадках.
Порти Західної Африки, є небезпечними на інфекційні захворювання, що мають міжнародне значення – малярію, геморагічні лихоманки (жовта лихоманка, лихоманка Денге, хвороба Ебола).
Існує чотири види плазмодіїв: P.falciparum (збудник тропічної малярії), P.vivax (збудник триденної малярії), P.ovale (збудник типу триденної малярії), P.malariae (збудник чотириденної малярії). Природним шляхом плазмодії потрапляють в організм людини через укус комара роду Anofeles.
Характерними ознаками хвороби є лихоманка, підвищення температури до 38-400С, ураження печінки та селезінки, анамія. Хвороба може перейти в хронічну стадію з можливими рецидивами. Запізніле звернення за медичною допомогою та не адекватне лікування може привести до інвалідізації хворого або мати летальні наслідки.
Заходами по запобіганню зараження малярією є запобігання укусів комарів, застосування репелентів та специфічна хіміопрофілактика.
Специфічна хіміопрофілактики малярії є дійовою тільки при умовах прийому медичних препаратів, які діють на збудників малярії саме в місцевості, де перебувають моряки. Прийом таблеток повинен відбуватись згідно рекомендованої схеми застосування препарату, безпосередньо під контролем члена екіпажу, який відповідає за надання медичної допомоги на судні. Хіміопрофілактику починають за одну, переважно два тижні до вильоту в країну, яка епідеміологічно неблагополучна з малярії, їх приймають весь термін стоянки, та після виходу із зони ризику – 4 тижня.
Відомості про застосування препаратів хіміопрофілактики малярії, назва препарату та доза повинні відображатись в судновому Medical Log Book.
Індивідуальна профілактика малярії включає в себе захист від укусів комарів і профілактичний прийом протималярійних хіміотерапевтичних препаратів з метою попередження розвитку хвороби.
- при перебуванні на відкритому повітрі, особливо в сутінковий і нічний час, використовувати репеленти.
- необхідно проводити хіміопрофілактику залежно від умов, що визначають ризик зараження малярією, виду паразита, лікарської стійкості P.falciparum, індивідуальної переносимості препарату. Хіміопрофілактика запобігає проявам малярії шляхом прийому препаратів, що перешкоджають розмноженню збудника в еритроцитах. Обов'язковою умовою ефективної хіміопрофілактики є регулярний прийом препарату, що забезпечує його постійну концентрацію в організмі, необхідну для прояву захисної дії. Пропуск навіть одного прийому, особливо при застосуванні один раз на тиждень, може призвести до значного зниження або навіть припинення ефекту. Дози та схеми застосування залежать від особливостей фармакокінетики препарату (швидкість всмоктування в шлунково-кишковому тракті, тривалість збереження активності в організмі, швидкість виділення нирками і т.д.).
Необхідно відзначити, що справжня захворюваність малярією моряків значно більше, ніж та, яка зареєстрована. Причин тому багато, в тому числі відсутність інформації від агентств, які займаються працевлаштуванням громадян України для роботи на суднах під різними прапорами:
- про випадки захворювання моряків у рейсі,
- про моряків, які прибувають з неблагополучних по малярії країн.
Це не дозволяє брати під медичний (санітарний) нагляд моряків, які перехворіли малярією в рейсі, та і своєчасно виявляти хворих на малярію серед прибулих моряків.
Image may be NSFW.
Clik here to view.
Начальник Управління | М.І. Голубятников |
Лікар паразитолог | І. В. Колопюдьє |